Маргус Цахкна, який очолює дипломатію Естонії, вважає, що стабільний мир на континенті неможливий, поки між Росією та західними структурами існують «сірі зони». Під ними він розуміє території та політичні простори, де немає чітких гарантій безпеки й де Москва може діяти без стримувань. Такі зони, на його думку, створюють простір для тиску та провокацій, а отже сприяють агресії Кремля. Тому, за його словами, Європа має не лише реагувати на окремі дії Росії, а й протидіяти самій логіці таких планів.
Естонія добре розуміє ціну цього питання. Країна має понад 330 кілометрів спільного кордону з Росією та входить до НАТО і ЄС з 2004 року. Разом з іншими державами Балтії вона постійно наголошує, що безпека регіону залежить від присутності альянсу, а не від домовленостей про нейтральний статус сусідніх держав.
Для України ідея «сірих зон» має особливе значення. У грудні 2021 року Росія оприлюднила проєкти договорів, у яких вимагала від НАТО відмовитися від подальшого розширення та не розгортати військові сили в країнах Східної Європи. Київ і його партнери тоді розцінили ці вимоги як спробу створити зону, де Москва має переважний вплив. Заява естонського міністра показує, що в Європі поступово формується спільна позиція: компроміс з Кремлем, що передбачає обмеження безпеки сусідів, не розглядається як шлях до миру.
Конкретних планів щодо створення нових зон нейтралітету чи їх скасування в заяві Цахкна не назвав, тож поки йдеться про принцип, а не про рішення.
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар